Шипшина звичайна (троянда собача)

Латинська назва

Rosa canina L.

Російська назва

Шиповник обыкновенный (роза собачья)

Рід

Шипшина Rosa L.

Родина

Розоцвіті Rosaceae Juss.

Походження

Південна і Середня Європа, Північна Америка, Західна Азія.

Опис

Кущ 1,5-3,0 м заввишки, з негустою кроною і розлогими дугоподібно звисаючими гілками. Молоді пагони зеленуваті або зеленувато-червоні, з міцними шилоподібними, сильно зігнутими, гачкуватими, при основі сплющеними шипами.

Квітка

Квітки поодинокі, рідше зібрані (по 2-4 шт.) у шиткоподібні суцвіття, оточені приквітками. (Іноді можна зустріти подвійні або потрійні квітки). Чашолистків п'ять, вони перисторозсічені, після цвітіння звисають донизу, а незадовго до достигання плодів частково відпадають. Віночок (до 5 см у діаметрі) рожевий, білий або біло-рожевий, з п'ятьма вільними пелюстками. Квітколоже увігнуте, тичинок і маточок багато.

Квітка

Квітки поодинокі, рідше зібрані (по 2-4 шт.) у шиткоподібні суцвіття, оточені приквітками. (Іноді можна зустріти подвійні або потрійні квітки). Чашолистків п'ять, вони перисторозсічені, після цвітіння звисають донизу, а незадовго до достигання плодів частково відпадають. Віночок (до 5 см у діаметрі) рожевий, білий або біло-рожевий, з п'ятьма вільними пелюстками. Квітколоже увігнуте, тичинок і маточок багато.

Шипшина звичайна (троянда собача)

Плід

Плоди ягодоподібні (18–20 мм завдовжки), з гадкою поверхнею, різні за формою (округлі або видовжено-овальні) з численними волосистими сім’янками. Колір плодів залежить від клімату зростання рослини і буває від блідо-оранжевого до яскраво-червоного.

Шипшина звичайна (троянда собача)

Листок

Листки чергові, непарноперисті, з сімома, рідше дев'ятьма листочками (15–40 мм завдовжки і 6–12 мм завширшки). Останні з обох боків голі, овально-видовжені (іноді еліптичної форми), пилчасті, прилистки довгі, зрослися з коротким черешком. Характерною рисою рослини з цієї родини є наявність вигнутих шипів, розташованих при основі листка.

Шипшина звичайна (троянда собача)

Основні дані фенологічного розвитку:

Цвітіння у травні-червні (іноді продовжується до липня). Плоди достигають у серпні – вересні, але збирати їх можна і після настання перших морозів, однак, це погіршує їх корисні властивості. Після морозів вміст аскорбінової кислоти в плодах дещо знижується.

Розмножують її як насінням, так і вегетативно (зеленими стебловими і кореневищними живцями, відсадками, паростками та поділом куща).

Використання в озелененні, народній медицині та ін.:

Шипшина звичайна зустрічається на території нашої країни практично повсюдно. Чагарник невибагливий, тому зустрічається і по річкових заплавах, і на заливних луках, трав'янистих схилах, по вирубках і ярах, на відкритих галявинах і по узліссях лісів, узбіччях доріг і на пустищах. Останнім часом часто зустрічається на присадибних ділянках, її культивують як декоративно-лікарську і вітамінну рослину через декоративні суцвіття і корисні властивості плодів.

Шипшина має важливе значення в декоративному садівництві для створення зеленої загорожі, а ще більше – як підщепа для вирощування садивного матеріалу культивованих сортів троянд.

Палеоботаніки встановили, що близько 40 млн. років тому шипшина росла на нашій планеті. Плоди цієї рослини люди ще близько 5 тис. років тому почали використовувати з лікарською метою. З усіх рослин шипшина містить найбільше вітамінів. У ній є вітамін С (500-4800 мг%), каротин, рибофлавін, вітаміни Вг, Р, К, £, солі кальцію, калію, магнію, заліза, фосфору, лимонна та яблучна кислоти, цукри, фітонциди, ефірна олія, дубильні речовини.

Плоди шипшини використовують також у харчовій промисловості та кулінарії – їх додають в страви для вітамінізації, з них готують пюре, пасту, джем, пастилу, повидло, безалкогольні напої, чайно-кавові сурогати. Деякі кондитерські фабрики додають плоди шипшини при виробництві мармеладу і цукерок. Але частіше вони використовуються при приготуванні компотів, киселів, морсів та квасу.

У науковій медицині плоди застосовують при хворобах печінки і жовчного міхура як полівітамінний засіб. З них виготовляють холосас (згущений водний екстракт плодів шипшини з цукровим сиропом). У народній медицині вживають при хворобах печінки, нирок, сечового міхура, серця, підвищеній кислотності шлункового соку, туберкульозі легень, гіпертонії. Пелюстки, зварені з медом, рекомендують при рожистих запаленнях шкіри, відвар коренів – при каменях у нирках і гіпертонії, гілки – при дизентерії та розладах шлунково-кишкового тракту. Витяжки з плодів призначені для скорочення різних кровотеч, таких як гемофілічні і геморагічні.

Листя шипшини звичайної містить фітонциди, які мають знезаражувальну дію. Тому компреси з них прикладають при гнійних ранах шкіри. Настоянки з листя шипшини використовують в косметології для тонізуючих процедур.

У медицині препарати на основі екстрактів шипшини, отриманих не тільки з плодів і листя, а й з коріння рослини, призначають при вірусних захворюваннях, таких як малярія. Виявляється, що в коренях містяться дубильні речовини, які, потрапляючи в організм, зв'язують і виводять токсини.

Насіння шипшини теж йдуть у справу. З них отримують олію, яка багата жирними кислотами та вітамінами. Масляні компреси прикладають до відкритих ран або гнійних виразок, а також при опіках і обмороженнях. Масло шипшини добре загоює невеликі ранки і порізи, а також активно застосовується в стоматології для зняття запалення ясен.

Таким чином, всім відома і поширена рослина, виявляється, без перебільшення, справжнім джерелом вітамінів і мінералів.