Барбарис звичайний ф. темно-пурпурова

Латинська назва

Berberis vulgaris L. f. atropurpurea Rgl.

Російська назва

Барбарис обыкновенный ф. темно-пурпурная

Рід

Барбарис Berberis L.

Родина

Барбарисові Berberidaceae Torr. et Gray

Походження

Північна і Південна Європа, Крим, Кавказ.

Опис

Листопадний кущ висотою до 2–3 м, пагони прямостоячі, мають грані, за кольором жовтуваті або жовтувато пурпурові, пізніше набувають бурувато-сірого забарвлення. Бруньки до 1 мм довжиною, гострі, голі. Колючки на гілках трьох-, рідше п’ятироздільні, довжиною 1–2 см.

Квітка

Квітки яскраво-пурпурово-золотисто-жовтого кольору, до 12 мм довжиною і 6–9 мм в діаметрі, зібрані в суцвіття – пониклі китиці 4–6 см довжиною.

Квітка

Квітки яскраво-пурпурово-золотисто-жовтого кольору, до 12 мм довжиною і 6–9 мм в діаметрі, зібрані в суцвіття – пониклі китиці 4–6 см довжиною.

Барбарис звичайний ф. темно-пурпурова

Плід

Плоди еліпсоїдальні або еліптично-продовгуваті, довжиною 8–12 мм, блискучо-червоні або пурпурові.

Барбарис звичайний ф. темно-пурпурова

Листок

Листки темно-пурпурового кольору, обернено-яйцеподібної або обернено-продовгувато-яйцеподібної форми, до 4 см довжиною, при основі клиноподібно-звужені, зверху заокруглені, рідше із загостреною верхівкою, дрібно- і гостро-зубчасто-пильчаті.

Барбарис звичайний ф. темно-пурпурова

Основні дані фенологічного розвитку:

Цвітіння в травні-червні. Плоди дозрівають у вересні-жовтні і до кінця листопада залишаються на кущах.

Використання в озелененні, народній медицині та ін.:

Росте помірно швидко, цілком морозо- і посухостійкий, світлолюбний, але витримує невелике затінення, до ґрунтових умов не вибагливий. Придатний для вирощування в зелених насадженнях і на присадибних ділянках; добре переносить формування крони (стрижку).