Таволга Вангутта (Спірея Вангутта)

Латинська назва
Spiraea Vanhouttei (Briot) Zabel.
Російська назва
Таволга Вангутта (спирея Вангутта)
Рід
Таволга Spiraea L.
Родина
Розоцвіті Rosaceae Juss.
Походження

Гібрид спіреї катонської (S. cantoniensis Lour.) і трьохлопатевої (S. trilobata L.), культивується з 1868 року.

Опис

Кущ до 2 м висотою, з розкидистими (до 2 м і більше) дугоподібно вигнутими донизу гілками, які утворюють ефектну «каскадну» форму крони. Пагони округлі або тупо ребристі, молоді лілового забарвлення, пізніше світло-коричневі і червоно-бурі. Бруньки дрібні, коротші за черешок, прямостоячі майже під прямим кутом до стебла, переважно широкі при основі і гостроконечні, з війчастими лусочками.

Квітка

Квітки чисто білі, зібрані в густі, численні, зонтикоподібні чи кулеподібні суцвіття, що рясно вкривають весь пагін по всій довжині.

Плід

Плоди – листівки, пурпурового кольору, спочатку прямостоячі, пізніше трохи розходяться, тупі, з прямими стовпчиками під верхівкою.

Листок

Листки зверху темно-зелені, голі, знизу тьмяно-сизі, злегка повстяні; довжиною 2,5–3 см, ромбічно-яйцеподібної або обернено- яйцеподібної форми, при основі – округлі або клиновидні, зубчаті, зазвичай не сильно виражені 3–5-лопатеві.

Основні дані фенологічного розвитку:

Цвітіння у травні-червні; триває декілька тижнів; можливе повторне цвітіння – в серпні, але менш рясне. Квітувати рослина починає з трьох років, відрізняється більш ранніми строками цвітіння, порівняно з іншими спіреями; забезпечує максимальний ефект під час цвітіння. Плоди дозрівати починають у липні, до жовтня.

Використання в озелененні, народній медицині та ін.:

Розмножується насінням і живцями.

Вважається тіньовитривалою рослиною, але максимально рясне цвітіння можливе лише при вирощуванні на освітлених ділянках; швидкоростуча, але недостатньо морозостійка; мало вибаглива до ґрунтових умов – може рости на вологих і збіднених ґрунтах, але успішніше розвивається на піщаних добре дренованих; не чутлива до несприятливих умов середовища (погодні фактори, забруднення, смоги і т.п.)

Зі словника В. Даля дізнаємось, що в степовій смузі в XIX століття спірея мала цілком практичне і зовсім не декоративне застосування – її тонкі і міцні пагони (прути) використовували як шомпола і кнутовища. Але всі ці способи використання спірей – в минулому, а тепер це лише декоративні рослини.

Оригінально і красиво виглядає рослина в одиночних посадках на газоні, клумбі, при оформленні великих квітників чи біля будівлі; ефектні невеликі композиції з хвойними породами; успішно використовується для створення живих огорож, вздовж доріг; ландшафтні дизайнери часто її рекомендують для оформлення берегів штучних водойм, де вона стає мініатюрним аналогом плакучим формам верби.

Всі спіреї – хороші медоноси, тому на ділянках з їх масовим вирощуванням можна ставити вулики. Спірея має високу фітонцидну активність, що підвищує її санітарно-гігієнічну роль в оздоровленні середовища.