Таволга Вангутта (Спірея Вангутта)

Латинська назва

Spiraea × vanhouttei (Briot) Zabel.

Російська назва

Таволга Вангутта (спирея Вангутта)

Рід

Таволга Spiraea L.

Родина

Розоцвіті Rosaceae Juss.

Походження

Гібрид спіреї катонської (S. cantoniensis Lour.) і трьохлопатевої (S. trilobata L.), культивується з 1868 року.

Опис

Кущ до 2 м висотою, з розкидистими (до 2 м і більше) дугоподібно вигнутими донизу гілками, які утворюють ефектну «каскадну» форму крони. Пагони округлі або тупо ребристі, молоді лілового забарвлення, пізніше світло-коричневі і червоно-бурі. Бруньки дрібні, коротші за черешок, прямостоячі майже під прямим кутом до стебла, переважно широкі при основі і гостроконечні, з війчастими лусочками.

Квітка

Квітки чисто білі, зібрані в густі, численні, зонтикоподібні чи кулеподібні суцвіття, що рясно вкривають весь пагін по всій довжині.

Квітка

Квітки чисто білі, зібрані в густі, численні, зонтикоподібні чи кулеподібні суцвіття, що рясно вкривають весь пагін по всій довжині.

Таволга Вангутта (Спірея Вангутта)

Плід

Плоди – листівки, пурпурового кольору, спочатку прямостоячі, пізніше трохи розходяться, тупі, з прямими стовпчиками під верхівкою.

Листок

Листки зверху темно-зелені, голі, знизу тьмяно-сизі, злегка повстяні; довжиною 2,5–3 см, ромбічно-яйцеподібної або обернено- яйцеподібної форми, при основі – округлі або клиновидні, зубчаті, зазвичай не сильно виражені 3–5-лопатеві.

Таволга Вангутта (Спірея Вангутта)

Основні дані фенологічного розвитку:

Цвітіння у травні-червні; триває декілька тижнів; можливе повторне цвітіння – в серпні, але менш рясне. Квітувати рослина починає з трьох років, відрізняється більш ранніми строками цвітіння, порівняно з іншими спіреями; забезпечує максимальний ефект під час цвітіння. Плоди дозрівати починають у липні, до жовтня.

Фото рослини в різні пори року і в різні фази розвитку:

Використання в озелененні, народній медицині та ін.:

Розмножується насінням і живцями.

Вважається тіньовитривалою рослиною, але максимально рясне цвітіння можливе лише при вирощуванні на освітлених ділянках; швидкоростуча, але недостатньо морозостійка; мало вибаглива до ґрунтових умов – може рости на вологих і збіднених ґрунтах, але успішніше розвивається на піщаних добре дренованих; не чутлива до несприятливих умов середовища (погодні фактори, забруднення, смоги і т.п.)

Зі словника В. Даля дізнаємось, що в степовій смузі в XIX століття спірея мала цілком практичне і зовсім не декоративне застосування – її тонкі і міцні пагони (прути) використовували як шомпола і кнутовища. Але всі ці способи використання спірей – в минулому, а тепер це лише декоративні рослини.

Оригінально і красиво виглядає рослина в одиночних посадках на газоні, клумбі, при оформленні великих квітників чи біля будівлі; ефектні невеликі композиції з хвойними породами; успішно використовується для створення живих огорож, вздовж доріг; ландшафтні дизайнери часто її рекомендують для оформлення берегів штучних водойм, де вона стає мініатюрним аналогом плакучим формам верби.

Всі спіреї – хороші медоноси, тому на ділянках з їх масовим вирощуванням можна ставити вулики. Спірея має високу фітонцидну активність, що підвищує її санітарно-гігієнічну роль в оздоровленні середовища.