Свидина біла (дерен білий) ф. сріблясто-облямована

Латинська назва
Swida alba (L.) Opiz. (Cornus alba L.) f. argenteo-marginata (Rehd.) Schelle
Російська назва
Свидина белая (дерен белый) ф. серебристоокаймленная
Рід
Дерен Cornus L.
Родина
Деренові Cornaceae Link.
Походження

Європа, Західний і Східний Сибір, Далекий Схід, Монголія, північна Корея, північно-східний Китай, Японія.

Опис

Форма свидини білої (Swida alba (L.) Opiz.) у якої листки з кремово-білою облямівкою (каймою). Листопадний кущ заввишки 2–3 м, з прямостоячими, довгими, прутовидними, криваво-червоними пагонами; молоді пагони зазвичай із сизим нальотом.

Квітка

Квітки жовтувато білі, зібрані в суцвіття щиток, 3,5–5 см в діаметрі.

Плід

Плоди кулясті, білого кольору з сизуватим відтінком.

Листок

Листки яйцеподібно-еліптичної форми, із загостреною верхівкою і округлою (іноді клиновидною) основою, довжиною 6–12 см і шириною 2,5–6 см, черешок до 2–5 см.

Основні дані фенологічного розвитку:

Цвітіння у травні-червні. Дозрівають у серпні-вересні. Зазвичай зацвітає і починає плодоносити з трьох років.

Використання в озелененні, народній медицині та ін.:

Розмножується насінням, відводками, живцями зрілих пагонів.

Досить морозостійка, тіневитривала, до ґрунту невибаглива. Стійка до міських умов. Найкращим місцем для розташування є світла сонячна ділянка, тоді можливе і повторне цвітіння рослин впродовж літа.

Має досить міцне деревину, яку, за відомостями кінця XIV століття зі збірки віршів «Кентерберійські оповіді» англійського поета Середньовіччя Джефрі Чосера, використовували для виготовлення кинджалів, списів, шпаг і стріл. Тобто, ця рослина здавна була присутня в культурі європейських та азіатських народів.

Завдяки невибагливості до вирощування та високій декоративності цю форму свидини білої успішно використовують садівники-любителі і професійні ландшафтні дизайнери. Всіх приваблює декоративність невибагливого універсального чагарникового виду – ранньою весною він є прикрасою за рахунок цвітіння, влітку декоративність забезпечують незвичайні білі ягоди (в старовину їх називали вовчі чи собачі ягоди), восени рослина набуває красивого багрянистого забарвлення; справжньою знахідкою є різноманітність його форм і сортів. Ця рослина безболісно переносить обрізку і дозволяє творити чудеса в ландшафтному дизайні за рахунок створення різних форм (колони, зелені арки, захисні шпалери і т.п.), а також облаштування неформальних живих огорож, як фонова рослина для околиць лісових ділянок, для укріплення схилів, в одиноких посадках чи в складі групових композицій і змішаних квітників.