Широкогілочник східний (Біота східна) ф. золотава

Латинська назва
Platycladus orientalis (L.) Franco. (Biota orientalis Endl.) f. aurea Hornior.
Російська назва
Плосковеточник восточный (Биота восточная) ф. золотистая
Рід
Широкогілочник Platycladus Spach.
Родина
Кипарисові Cupressaceae F. W. Neger.
Походження

Гори північного Китаю.

Опис

Кущеподібна форма широкогілочника східного (Platycladus orientalis (L.) Franco.) з густою яйцеподібною кроною, яка складається з багатьох плоских віялоподібних пагонів («пластин»), розташованих у вертикальній площині. Найчастіше – це багатостовбурна рослина, яка досягає висоти 1-1,5 м і до 0,7 м завширшки. У молодих рослин крона яйцеподібно-пірамідальна, дорослі екземпляри мають більш округлішу крону, в більшості випадків неправильної (нестрогої) форми. Кора стовбура тонка, червонувато-коричнева, пластинчата. Пагони жовтувато-червонуваті, сплюснуті.

Квітка

Це однодомна рослина. Шишки 10 - 15 мм завдовжки, з 6-8 супротивними, на вершку гачкоподібними лусками, спрямовані вгору; незрілі - голубувато-зелені, дозрілі - сухі, здебільшого червонувато-коричневі.

Листок

Хвоя золотистого або золотисто-зеленого забарвлення; лускоподібна, яйцеподібно-ромбічної форми, до 1 мм завдовжки. Зимове забарвлення хвої більш насиченого помаранчево-рудого відтінку.

Основні дані фенологічного розвитку:

Цвітіння у березні - квітні.

Використання в озелененні, народній медицині та ін.:

Досить повільноростуча рослина. Надає перевагу сонячним або трохи затіненим місцям, при посадці в тіні золотисто-жовте забарвлення змінює на світло-зелене. Невибаглива рослина до ґрунту, але чутлива до нестачі вологи у ґрунті, проте і надлишок буде позначатися на кореневій системі; рослина має не високу зимостійкість, потребує укриття на зиму.

Придатна для групових і одиночних посадок у всіх типах багаторічних декоративних насаджень.