Псевдотсуга Мензиса

Латинська назва
Pseudotsuga Menziesii (Mirb.) Franco (Pseudotsuga taxifolia (Poir.) Dritt.)
Російська назва
Псевдотсуга Мензиса (Лжетсуга тисолистная)
Рід
Псевдотсуга Pseudotsuga Carr.
Родина
Соснові Pinaceae Lindl.
Походження

Північноамериканське узбережжя Тихого океану.

Рід об’єднує від 7 до 18 видів, які зростають в Північній Америці та Східній Азії (така відмінність в наведенні кількості видів пояснюється значним варіюванням природних різновидів). Вид названий на честь Арчибальда Мензиса (1754–1842 рр.), шотландського медика і біолога. Інтродукована Д. Дугласом в Англію в 1827 р. і тому частина її старих назв, пов’язана з його ім’ям. В літературі рослина ще може зустрічатись під назвами: Псевдотсуга тисолистна, Дугласія тисолистна, Дугласова піхта, Дугласова ялина, Орегонська сосна, Піхта Дугласа.

Дуже довговічна рослина – до 1000 років може досягати вік в сприятливих умова, а середньому досягає віку до 500 років. Єдиним морозостійким видом цього роду є псевдотсуга Мензиса.

Опис

Це дуже витривалі, ефектні, вічнозелені рослини; на батьківщині 200-річні дерева можуть досягати висоти 90–100 м, діаметра стовбура 4,0–4,5 м з кроною понад 10 м. Стовбур циліндричний, слабо збіжистий; крона стрункої пірамідальної форми (або ширококонусоподібної) і з віком стає особливо витонченою. У молодих дерев кора тонка, гладка, сірого кольору; з віком стає товстою, трохи тріщинуватою чи горбкуватою, бурого кольору.

Квітка

Привабливу особливість цим деревам щорічно додають шишки, які розпускаються, наче квітки, кожного літа. Чоловічі – циліндричної форми колоски помаранчево-жовті, 12–23 мм довжиною, розміщені в два ряди гребінчасто, більш або менш під прямим кутом, на верхівках маленьких пагонів. Жіночі – зеленувато-рожеві або пурпурові, крупніші.

Плід

Молоді шишки зелені або пурпурові, пізніше – світло-коричневі, продовгувато-яйцевидні, довжиною до 10 см, сидять на коротких ніжках, трохи повислі. Насінні лусочки округлі, цілокраї. Покривні лусочки трилопатеві, з витягнутою вузькою і загостреною середньою лопаттю, прижаті до насінних; дозрівають в перший рік.

Хвоя

Хвоя зверху блискуча темно-сизо-зелена, знизу світліша, з двома синювато-білими смужками; 2–3,5 см довжиною і шириною 1–1,5 мм, пряма, плоска, вузько ланцетної форми з тупими або загостреними кінцями, розміщена на гілках неправильно гребінчасто.

Основні дані фенологічного розвитку:

Цвітення наприкінці квітня – початку травня.

Використання в озелененні, народній медицині та ін.:

Розмножується краще насінням, але поширений і вегетативний спосіб (живцюванням).

Порода швидкоростуча – в перший рік рослини виростають у висоту всього на 6–12 см, надалі ріст прискорюється – до 40 см у висоту і 20 см в ширину. В 15-річних дерев висота 10 м. Завдяки красивій і цінній деревині та як гігантська декоративна рослина вважається одним з найважливіших хвойних дерев. Деревина дуже схожа до соснової, м’яка, світла, міцна, з приємним смолянистим запахом. На батьківщині широко використовується в бідівництві для оздоблення приміщень, виробництва фанери і меблів, в суднобудуванні, для виготовлення баків, цистерн, чанів, оскільки є стійкою до гниття.

Має високу зимостійкість; доволі світлолюбна, не терпить верхівкового затінення, але витримує бокове затінення; засухостійка (мінімальний рівень залягання ґрунтових вод – 3 м.), надає перевагу підвищеній вологості повітря (особливо сприятливими є ділянки біля води – струмків, ставків і т.п.). Маловимоглива до родючості ґрунту. Добре росте на дренованих і потужних суглинках, гірше – на підзолистих, важких глинах і пісках, переносить карбонатні ґрунти; не підходять сухі і ущільнені субстрати. Не витримує застою води, перезволоження, гине на болотистих ділянках.

Псевдотсуги малопридатні для стрижки, сильну обрізку можна проводити один раз на 4 роки; формувати больш компактні екземпляри можна лише вилученням центральних бруньок бокових пагонів восени чи рано навесні і незначним укороченням бічних пагонів влітку.

Широко поширена в Європі в садово-паркових та лісових посадках, використовується в дизайні аналогічно ялинам і піхтам: для солітерних посадок, рекомендується для чистих і змішаних типів насаджень, для створення груп в парках і садах, для формування невеликих гаїв, можна формувати високі ландшафтні композиції в складі хвойних груп; рекомендується для швидкого створення щільної темнохвойної живої огорожі.