Півонія деревоподібна

Латинська назва
Paeonia suffruticosa Andr. (Paeonia arborea Donn.)
Російська назва
Пеон древовидный
Рід
Півонія Paeonia L.
Родина
Півонієві Paeoniaceae Rudolphi
Походження

Західний Китай.

У Китаї деревовидні півонії вважаються втіленням краси, а ще їх називають імператорськими квітами. Японці називають цю квітку квіткою благополуччя і процвітання. Але якщо в Китаї півонія деревовидна відома протягом тисячоліть, то в Європу, а якщо бути точним, до Англії, рослина потрапила тільки наприкінці XVIII століття. Як виявилося, рослина чудово акліматизувалась в нових умовах, адже місця її проживання в Китаї відрізняються досить холодними, морозними зимами.

Опис

Листопадний пряморослий кущ до 1,5–2,5 м висотою. Пагони нечисленні, міцні, старі до 15 см в діаметрі, покриті темно-бурою корою; молоді пагони зелені.

Квітка

Генеративні бруньки великі, 1,2–2 см висотою, 0,8–1 см в діаметрі. Квітки розташовані на верхівках однорічних пагонів, від білого до темно-пурпурового та фіолетового забарвлення, (окремі сорти мають жовті квітки), в більшій частині з темною плямою при основі пелюсток; прості, напівмахрові або махрові; здебільшого діаметром 10–20 см (у сортів до 60 см); на дорослій рослині може бути більше 100 квіток; тривалість цвітіння 10 – 15 днів.

Плід

Плід – 5-членна листянка, густо опушена.

Листок

Листки зверху темно-зелені, голі або трохи опушені, знизу більш опушені, 20–25 см довжиною, двічіперистороздільні, 3–5 лопатеві.

Основні дані фенологічного розвитку:

Цвітіння у квітні-травні. Плодоносить в серпні-вересні.

Використання в озелененні, народній медицині та ін.:

У деревовидних півоній розмноження насінням є досить трудомістким процесом і через низьку схожість не завжди увінчується успіхом. Найпростіший спосіб – розмноження діленням куща (щоправда, відбувається воно ціною життя материнської рослини). Для деревовидних півоній старше восьми років розмноження поділом не рекомендують. Найбільш поширений спосіб – щеплення, який ідеально підходить для розведення рідкісних сортів. Практикують також розмноження живцями і відведеннями – цей спосіб схожий на розмноження троянд.

Основним недоліком деревовидної півонії є повільний ріст і розвиток, але за правильного вирощування може рости на одному місці без пересадки десятки років і прекрасно щорічно цвісти. При цьому вони зберігають декоративність в середньому до 100–150 років і, навіть, відомі екземпляри віком 300 років. У Китаї зростають деревовидні півонії, яким по 500 років, вони охороняються законом, як історичні пам’ятки.

Досить зимо- та морозостійка, тільки в дуже суворі зими відмічене пошкодження генеративних бруньок та кінців пагонів, але здатна дуже швидко відновлюватись і забезпечувати цвітіння. В більш північних районах потребує укриття на зиму. Досить світлолюбна, не витримує густих затінених місць, водночас легка напівтінь в полуденний час не зашкодить.

Потребує родючого, легкого, рихлого, з лужною чи нейтральною реакцією, добре дренованим; зовсім не прийнятними є глинисті, болотисті, кислі грунти. Бажано забезпечити рясний полив під час усієї вегетації, однак надлишку вологи деревоподібні, як і всі інші півонії, не любить. Погано переносить посуху.

Ці квіти завжди були популярні завдяки своїй декоративності: їх великі нарядні квіти, різьблені листя і стебла прямі чудово виглядають поряд з будь-якими рослинами. Так що рослина чудово підійде для оформлення як партерної зони, так і заднього плану квітника. Деревовидні півонії дещо вирізняються своїми розмірами і особливостями будови куща, тому потребують досить багато вільного простору навколо, адже вона добре підходить для самостійної ролі на відкритому майданчику або газоні. Красиво сформований кущ півонії вигідно підкреслює підвищення ділянки або ажурний поворот доріжки. У високому міксбордері безперервного цвітіння їх розташовують на дальньому плані, разом з іншими чагарниковими формами – самшитом, виткими трояндами або клематисом. Деревовидні півонії виключно добре виглядають в ландшафтних композиціях на тлі каштанів або сріблястих ялин.