Магонія падуболиста

Латинська назва
Mahonia aquifolium (Pursh) Nutt.
Російська назва
Магония падуболистная
Рід
Магонія Mahonia Nutt.
Родина
Барбарисові Berberidaceae Torr. et Gray
Походження

Північна Америка.

У роді 70 видів вічнозелених кущів з лісових і гірських районів Гімалаїв, Східної Азії Північної та Центральної Америки. У культурі в Україні найбільш широко розповсюдженою є магонія падуболиста, чи орегонський виноград. В культурі в Україні з 1838 року.

Опис

Вічнозелений кущ до 1 м висотою. Кора на молодих пагонах рожево-сіра, на старих кущах буро-сіра, з продовгуватими смужками.

Квітка

Квітки жовті, до 8 мм в діаметрі, зібрані в багатоквіткових китицях, довжиною 5–8 см, розміщені на кінцях пагонів, духмяні.

Плід

Плід – темно-блакитна, з сизою восковою поволокою довгасто-еліптична ягода, 8–10 мм довжиною, 6–9 мм шириною, на плодоніжці завдовжки 10–12 мм, з 2–8 насінинами; кисло-солодка, їстівна. Насіння – овально-ребристе або довгувате, блискуче, 4,4–5 мм довжиною, 2–3 мм шириною, 1,5 мм товщиною.

Листок

Листки складні (із 5–9 листочків), непарно-перисті, із 5–11 зубцями, шкірясті, до 20 см довжиною, листочки видовжено-яйцевидні, 4–8 см довжиною, 1,5–2,5 см шириною, на червонуватих черешках завдовжки 0,5–2 см. Забарвлення листків змінюється протягом усього року – навесні молоді листочки мають червонуватий відтінок, влітку соковито зеленого кольору, а з приходом осені набувають відтінків бронзи, золота і до вогняно-червоного.

Основні дані фенологічного розвитку:

Цвітіння в квітні-травні. Плодоношення у серпні-вересні. Квітувати і плодоносити починає у віці 3–4роки.

Використання в озелененні, народній медицині та ін.:

Розмножується насінням, щепленням, зеленими живцями і відводками.

Магонії – дуже корисні рослини, їх щільне вічнозелене листя – надійний прихисток для птахів будь-якої пори року. Жовті духмяні квітки принаджують навесні безліч бджіл, а плоди, що довго не обпадають, – одне з найулюбленіших ласощів пернатих. Через високий вміст вітаміну С, приємний кисло-солодкий смак ягоди використовуються для створення заготовок (джемів, вин і киселів). Коріння і кора рослини використовуються у лікувальних цілях в якості антибактеріального засобу (такий ефект дає особлива речовина – берберин), в дерматології та ін. До речі, берберин знайшов застосування і в харчовій промисловості – його використовують при приготуванні тоніків.

Цілком зимо- та посухостійка, димо- та газостійка; віддає перевагу відкритим сонячним ділянкам, зі свіжими родючими, дренованими ґрунтами, проте добре пристосовується до ущільнених ґрунтів; тіньовитривала (здатна виростати у густому затінку та на осонні); краще виростає за помірного поливу, але не терпить застою води. Росте швидко, переносить формування крони (обрізку).

Магонія падуболиста завжди приваблювала флористів – рослину й донині використовують для створення зимових композицій і букетів. Вона є відмінною ґрунтово-покривною рослиною, утворюючи красиві невисокі кущі. Ця культура мальовничо виглядає на газонах, серед каменів, біля стін будинків, в бордюрах і живоплотах. Дуже часто служить обрамленням трояндової ділянки.

Невеликий кущ магонії можливо виростити навіть у крихітному куточку саду, а вирощена у горщечку, контейнері, вона буде схожа на мініатюрне деревце в стилі бонсай.