Ліріодендрон тюльпановий (тюльпанове дерево)

Латинська назва
Liriodendron tulipifera L.
Російська назва
Лириодендрон тюльпанный (тюльпанное дерево)
Рід
Ліріодендрон Liriodendron L.
Родина
Магнолієві Magnoliaceae J. St. Hil.
Походження

Північна Америка.

У перекладі з грецької ліріодендрон означає: leirion – лілія та dendron – дерево. Відомо, що ліріодендрони були широко поширені в крейдяному періоді, тобто майже 100 млн. років тому на території Євразії, сягаючи широт Києва та Новосибірська. У культурі в Україні ці екзотичні рослини вперше були завезені в 1813 р. до Нікітського ботанічного саду за першого директора – Х.Х. Стевена.

Опис

Листопадне дерево висотою до 60 м, 3,5 м в діаметрі. Стовбур прямий зі світло-сірою, гладкою корою. Крона у молодих і середньовікових екземплярів широкопірамідальна, у старих овально-продовгувата або округло-шатроподібна діаметром до 15 м. Стовбур виключно прямий до самісінької верхівки з ясно-сірою гладенькою корою, з віком з’являються неглибокі поздовжні тріщини.

Квітка

Квітки тюльпаноподібні, слабо духмяні, до 6 см в діаметрі, чашолистики донизу відгинаються, зеленуваті або зеленувато-білі, пелюстки зеленувато-жовті, з помаранчевими плямами всередині (біля основи пелюсток).

Плід

Насіння – крилатка 3,4 см довжиною і 0,4 см в діаметрі.

Листок

Листки 4–6 лопатеві, ліроподібні 14–15 см довжиною і 14–15 см шириною, на довгих черешках. Основа листка майже пряма або серцеподібна. Зверху поверхня листка гладка, забарвлення блакитнувато-зелене, знизу блідо-зелене або сизе. Восени листки забарвлюються в розкішний золотистий колір.

Основні дані фенологічного розвитку:

Цвітіння в травні-червні, починаючи з віку 8–15 років. Плодоношення в жовтні.

Використання в озелененні, народній медицині та ін.:

Розмножується насінням, а також молодими відводками, які слід відокремлювати від дерева вже через два роки. При пересаджуванні в дорослому віці приживається дуже рідко.

Досить швидкоростуче дерево, але інтенсивний ріст спостерігається тільки з 10-річного віку, в перші роки росте повільно. Утворює добре розвинену кореневу систему з міцним стрижневим коренем, тому він є вітровитривалим і довговічним, живе до 400–500 років. Морозостійкий, прекрасно переносить навіть суворі зими, з віком здатність витримувати люті зими зростає; дуже вимогливий до світла, особливо у молодому віці. Не менш вимогливим є й до ґрунтових умов – потребує родючих, добре дренованих грунтів, причому родючий шар повинен залягати досить глибоко через особливості кореневої системи цих дерев; погано витримує надлишок вапна, добре росте на вологих багатих на гумус ґрунтах. Стійкий проти шкідників і хвороб.

В молодому віці добре переносить обрізку. Через особливість розмірів тюльпанове дерево не вирощують в маленьких садах, оскільки воно вимагає досить багато вільного простору для повноцінного росту і розвитку.

Використовують у солітерних та групових посадках, де створює центральний акцент завдяки своїм розмірам і красі крони. Вишукано декоративний в алейних і рядових вуличних посадках. Особливо декоративний у період цвітіння – своїми екзотичними квітками і восени, коли листки набувають яскраво-золотавого забарвлення. В себе на батьківщині має не декоративне, а переважно промислове значення, оскільки його деревина легка, міцна і легко піддається обробці.