Калина звичайна ф. стерильна («снігова куля», бульдонеж)

Латинська назва
Viburnum opulus L. f. roseum (L.) Hegi.
Російська назва
Калина обыкновенная ф. стерильная («снежный шар», бульдонеж)
Рід
Калина Viburnum L.
Родина
Жимолостеві Caprifoliaceae Vent.
Походження

Сорт (або форма) на основі калини звичайної (Viburnum opulus L.), широко поширеної майже по всій Європі (крім Крайньої Півночі), на Кавказі, у Західному Сибіру, Середній та Малій Азії, Північній Африці. Походить з Франції, з 18 століття успішно поширився по всій Європі.

Опис

Калину в народі здавна називають «весільним деревом», оскільки її вражаючо-сліпучо-білі квітки асоціюються з нарядом нареченої.

Листопадний кущ висотою до 4 м. Пагони голі, гладкі, іноді ребристі, сірувато-білі, іноді з червонуватим відтінком; кора старих гілок і стовбурців сірувато-бура, тріщинувата. Бруньки з двома лусочками, яйцеподібні, трохи загострені, червонувато-зелені.

Квітка

Від звичайної калини відрізняється повною відсутністю будь-яких репродуктивних органів (тичинок і маточки). Щільні, кулястої форми, спочатку зеленуваті, потім сніжно-білі суцвіття утворюються винятково безстатевими квітками, дійсно нагадують великі сніжки, відповідно й назва «Бульдонеж» – в перекладі з французької мови (Вoule de Neige) – сніжок, снігова куля. До кінця цвітіння суцвіття набувають рожевого відтінку. Формуються суцвіття на верхівках минулорічних пагонів.

Листок

Листки широкояйцеподібні, три- рідше п’ятилопатеві, лопаті крупнозубчаті, довжиною 5–15 см, із округлою, усіченою чи клиноподібною, рідше неглибоко серцеподібною основою; черешки завдовжки 1–2 см із залозками.

Основні дані фенологічного розвитку:

Цвітіння у травні-червні. Оскільки квітки повністю стерильні – плодоношення відсутнє.

Використання в озелененні, народній медицині та ін.:

Максимальний декоративний ефект рослини мають в період цвітіння за рахунок численних, крупних (діаметром 8–10, іноді до 15 см), кулястих суцвіть. За сприятливих умов в окремі роки на дорослій рослині за період цвітіння (який триває до 3–4 тижнів) може сформуватись до 500 суцвіть.

Розмноження можливе лише вегетативним способом.

Досить довговічна, доживає до 50 і більше років, росте швидко. Тіньовитривала, вологолюбна, надає перевагу вологому, родючому ґрунту, але може рости на досить сухих суглинистих ґрунтах. Має міцну, розвинену кореневу систему, тому може закріплювати ґрунт на схилах і відкосах. Стійка при вирощуванні в озелененні міських ландшафтів, ефектно виглядає в озелененні водойм. Придатна для формування в штамбовій культурі. Зазвичай висаджують поодиноко (по 3–5 шт.) на фоні газону, вдало використовується в змішаних композиціях з іншими декоративними чагарниками, трав’янистими та вічнозеленими рослинами.